Традиційне користування

tar {A|c|d|r|t|u|x}[GnSkUWOmpsMBiajJzZhPlRvwo] [АРГУМЕНТ...]

Користування у стилі UNIX

tar -A [ПАРАМЕТРИ] АРХІВ АРХІВ

tar -c [-f АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [ФАЙЛ...]

tar -d [-f АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [ФАЙЛ...]

tar -t [-f АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [ЕЛЕМЕНТ...]

tar -r [-f АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [ФАЙЛ...]

tar -u [-f АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [ФАЙЛ...]

tar -x [-f АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [ЕЛЕМЕНТ...]

Користування у стилі GNU

tar {--catenate|--concatenate} [ПАРАМЕТРИ] АРХІВ АРХІВ

tar --create [--file АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [ФАЙЛ...]

tar {--diff|--compare} [--file АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [ФАЙЛ...]

tar --delete [--file АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [ЕЛЕМЕНТ...]

tar --append [-f АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [ФАЙЛ...]

tar --list [-f АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [ЕЛЕМЕНТ...]

tar --test-label [--file АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [LABEL...]

tar --update [--file АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [ФАЙЛ...]

tar --update [-f АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [ФАЙЛ...]

tar {--extract|--get} [-f АРХІВ] [ПАРАМЕТРИ] [ЕЛЕМЕНТ...]

Стилі параметрів

Параметри GNU tar можна передавати у трьох різних стилях. У традиційному стилі першим аргументом є поєднання літер параметрів, а усі наступні аргументи є аргументами параметрів, які їх потребують. Аргументи буде прочитано у тому самому порядку, у якому вказано літери параметрів. Усі слова командного рядка, які лишаться після обробки усіх параметрів вважаються аргументами поза параметрами: назвами файлів або елементів архіву.

Наприклад, параметр c вказує на створення архіву, параметр v вказує на режим докладних повідомлень, а параметр f приймає аргумент, який встановлює назву архіву, з яким слід працювати. Вказана нижче команда, яку записано у традиційному стилі, наказує tar зберегти усі файли з каталогу /etc до файла архіву etc.tar із виведенням докладного списку файлів, які архівовано:

tar cfv etc.tar /etc

У стилі UNIX або стилі коротких параметрів до кожної літери додається префікс-дефіс, як в інших допоміжних програмах командного рядка. Якщо параметр приймає аргумент, аргумент вказують після нього, як окреме слово рядка команди, або одразу після параметра. Втім, якщо параметр приймає необов'язковий аргумент, цей аргумент має бути вказано одразу після параметра без пробілів, ось так: -g/tmp/snar.db.

Довільну кількість параметрів, які не приймають аргументів, можна поєднати в один запис після початкового одинарного дефіса. Приклад: -vkp. Параметри, які приймають аргументи (обов'язкові чи необов'язкові) можна вказати наприкінці поєднання. Приклад: -vkpf a.tar.

Приклад команди, використаної вище, у стилі коротких параметрів може виглядати так:

tar -cvf etc.tar /etc

tar -c -v -f etc.tar /etc

У стилі GNU або стилі довгих параметрів запис кожного параметра починається з двох дефісів, а самі параметри мають зручну для читання і розуміння назви, які складаються з літер нижнього регістру та дефісів. При використанні довгий параметр можна скоротити до його початкових літер, якщо це не створює неоднозначностей. Аргументи до довгих параметрів вказують або як окреме слово команди, яке має бути вказано безпосередньо за параметром, або відокремивши його від параметра символом рівності без проміжних пробілів. Необов'язкові параметри слід завжди вказувати за другим варіантом запису.

Ось декілька способів написання команди-прикладу у цьому стилі:

tar --create --file etc.tar --verbose /etc

tar --cre --file=etc.tar --verb /etc

Параметри усіх трьох стилів можна використовувати разом, хоча не варто цього робити із застарілими параметрами.

Режим операції

За допомогою вказаних у наведеній нижче таблиці параметрів можна повідомити GNU tar, яку саме дію слід виконати. Вказати в одній команді можна лише один з цих параметрів. Призначення обов'язкових аргументів залежить від визначеного режиму дій.

-A, --catenate, --concatenate

Дописати архів наприкінці іншого архіву. Аргументи вважають назвами архівів, які слід дописати. Усі архіви має бути створено в одному форматі із архівом, до якого їх дописують, оскільки якщо таке правило буде порушено, архів-результат може стати непридатним у реалізаціях tar, відмінних від GNU. Зауважте також, що якщо вказано декілька архівів, елементи з архівів, окрім першого, будуть доступними, лише якщо використано параметр -i (--ignore-zeros).

Стиснені архіви не можна об'єднувати.

-c, --create

Створити архів. Аргументи визначають назви файлів, які слід архівувати. Каталоги буде архівовано рекурсивно, якщо не вказано параметра --no-recursion.

-d, --diff, --compare

Виявити відмінності між архівом і файловою системою. Аргументи є необов'язковими і вказують елементи архіву, які слід порівняти. Якщо аргументів не вказано, буде використано поточний робочий каталог.

--delete

Вилучити з архіву. Аргументи визначають назви елементів архіву, які слід вилучити. Має бути вказано принаймні один аргумент.

Цей параметр не працює для стиснених архівів. Короткого еквівалента у цього параметра немає.

-r, --append

Дописати файли наприкінці архіву. Аргументи мають те саме значення, що і для -c (--create).

-t, --list

Вивести список вмісту архіву. Аргументи є необов'язковими. Якщо вказано, вони визначають назви елементів архіву, які слід вивести у списку.

--test-label

Перевірити мітку тому архіву і вийти. При використанні без аргументів виводить мітку тому (якщо таку визначено) і завершує роботу зі станом 0. Якщо надано один або декілька аргументів командного рядка, tar порівняє мітку тому з кожним аргументом. Програма завершить роботу з кодом 0, якщо буде знайдено відповідник, і з кодом 1 в інших випадках. Нічого не буде виведено, якщо не буде використано разом із параметром -v (--verbose).

Короткого еквівалента у цього параметра немає.

-u, --update

Дописати файли, які є новішими за відповідну копію в архіві. Аргументи мають те саме призначення, що і у параметрах -c і -r. Зауважте, що новіші файли не замінять старі копії в архіві, а будуть дописані наприкінці архіву. Архів-результат може, таким чином, містити декілька елементів із однаковими назвами. Ці елементи будуть різними версіями того самого файла.

-x, --extract, --get

Видобути файли з архіву. Аргументи є необов'язковими. Якщо аргументи вказано, вони визначають назви елементів архіву, які слід видобути.

--show-defaults

Вивести вбудовані типові значення для різноманітних параметрів tar і вийти. Аргументи використовувати не можна.

-?, --help

Вивести резюме щодо коротких параметрів і вийти. Аргументи використовувати не можна.

--usage

Вивести список доступних параметрів і вийти. Аргументи використовувати не можна.

--version

Вивести дані щодо версії програми і авторських прав і завершити роботу.

Модифікатори режиму роботи

--check-device

Перевіряти номери пристрою під час створювання інкрементних архівів (типово).

-g, --listed-incremental=ФАЙЛ

Обробити нові нарощувальні резервні копії у новому форматі GNU. ФАЙЛ є назвою файла знімка, у якому tar зберігає додаткові відомості, які використовують для визначення, які файли було змінено з часу створення попереднього нарощувального дампу, і, відповідно, для яких слід знову створити дамп. Якщо ФАЙЛа не існує під час створення архіву, його буде створено, і усі файли буде додано до архіву-результату (дампу рівня 0). Для створення нарощувальних архівів ненульового рівня N, створіть копію файл знімка, створеного на рівні N-1, і скористайтеся його назвою як аргументом ФАЙЛ.

При виведенні списків вмісту або видобуванні сам вміст ФАЙЛа не буде проаналізовано — він потрібен лише через синтаксичні вимоги. Через це, типовим є використання значення /dev/null.

--hole-detection=МЕТОД

Скористатися МЕТОДом для виявлення порожнин у розріджених файлах. Цей параметр неявним чином встановлює параметр --sparse. Коректними значеннями для МЕТОДу є seek і raw. Типовим є seek із резервним варіантом raw, якщо цей варіант застосувати не вдасться.

-G, --incremental

Обробка застарілого формату GNU нарощувальних резервних копій.

--ignore-failed-read

Ігнорувати помилки читання файлів.

--level=ЧИСЛО

Встановити рівень створення дампу для списково-нарощувального архіву. У поточній версії має значення лише --level=0: його використання призводить до того, що tar обрізатиме файл знімка до створення дампу, тобто застосовуватиме рівень 0 дампу.

-n, --seek

Припускати, що в архіві можливе позиціювання. Зазвичай, tar автоматично визначає, чи є можливе в архіві позиціювання. Цей параметр призначено для використання у випадках, коли розпізнавання зазнає невдачі. Він працює, лише якщо архів відкрито для читання (наприклад, з параметрами --list і --extract).

--no-check-device

Не перевіряти номери пристрою під час створювання інкрементних архівів.

--no-seek

Припускати, що в архіві не можна виконувати позиціювання.

--occurrence[=N]

Обробляти тільки N-е входження кожного файла в архіві. Цей параметр є дійсним тільки разом з одним з параметрів --delete, --diff, --extract, --list і з переліком файлів (у командному рядку або за допомогою параметра -T). Типовим значенням N є 1.

--restrict

Заборонити користування деякими потенційно небезпечними параметрами.

--sparse-version=ОСНОВНА[.ПРОМІЖНА]

Встановити версію розрідженого формату, якою слід скористатися (неявним чином встановлює --sparse). Коректними значеннями аргументу є такі: 0.0, 0.1 та 1.0. Докладний опис розріджених форматів можна знайти у Підручнику з GNU Tar, додаток D, «Розріджені формати». Якщо скористатися info, доступ до документації можна отримати за допомогою такої команди: info tar 'Sparse Formats'.

-S, --sparse

Ефективна обробка розріджених файлів. Деякі файли у файловій системі можуть мати сегменти, які, насправді, ніколи не записуються (дуже часто це файли бази даних, які створено такими системами, як DBM). Якщо вказано цей параметр, tar спробує визначити, чи є файл розрідженим до його архівування, і якщо це так, зменшити розмір архіву-результату шляхом пропускання порожніх частин файла.

Керування перезаписом

Ці параметри керують діями tar при видобуванні файла до наявної копії на диску.

-k, --keep-old-files

Не перезаписувати наявні файли під час видобування.

--keep-newer-files

Не заміняти наявні файли, що є новішими за їхні копії у архіві.

--keep-directory-symlink

Не заміняти наявні символічні посилання на каталоги під час видобування.

--no-overwrite-dir

Зберігати метадані наявних каталогів.

--one-top-level[=КАТАЛОГ]

Видобути усі файли до КАТАЛОГу або, якщо використано без аргументу, до підкаталогу із назвою, яка збігається із базовою назвою архіву (без стандартних суфіксів, які розпізнаються --auto-compress).

--overwrite

Перезаписувати наявні файли під час видобування.

--overwrite-dir

Перезаписувати метадані наявних каталогів під час видобування (типово).

--recursive-unlink

Рекурсивно вилучати усі файли у каталозі перед видобуванням до нього.

--remove-files

Вилучати файли з диска після додавання їх до архіву.

--skip-old-files

Не заміняти наявні файли під час видобування, мовчки пропускати такі файли.

-U, --unlink-first

Вилучати кожний файл перед видобуванням його копії.

-W, --verify

Перевірити архів після запису.

Вибір потоку виведення даних

--ignore-command-error

Ігнорувати коди виходу підпроцесу.

--no-ignore-command-error

Вважати ненульовий код завершення нащадка помилкою (типово).

-O, --to-stdout

Видобути файли у стандартне виведення.

--to-command=КОМАНДА

Передати видобуті файли каналом до КОМАНДИ. Аргументом є шлях до зовнішньої програми, можливо, з аргументами командного рядка. Буде викликано програму і передано їй на стандартне введення вміст видобутого файла. Додаткові дані буде передано за допомогою таких змінних середовища:

Обробка атрибутів файла

--atime-preserve[=МЕТОД]

Відтворювати час доступу до доданих файлів через відновлювання часу після читання (типово, МЕТОД=replace), або через запобігання оновленню часу (МЕТОД=system)

--delay-directory-restore

Затримати встановлення часу модифікації та прав доступу до каталогів до кінця видобування. Скористайтеся цим параметром при видобуванні з архіву, у якому використано незвичний порядок елементів.

--group=НАЗВА[:GID]

Примусово призначити НАЗВУ, як групу для доданих файлів. Якщо GID не вказано, НАЗВА може бути як назвою групи, так і числовим значенням GID. У такому випадку, пропущену частину (GID або назву групи) буде встановлено на основі бази даних поточного вузла.

Якщо використано із --group-map=ФАЙЛ, стосується лише тих файлів, групи власника яких немає у списку ФАЙЛ.

--group-map=ФАЙЛ

Прочитати карту переходу груп з ФАЙЛа. Порожні рядки буде проігноровано. Коментарі додають за допомогою символу #. Усе після цього символу і до кінця рядка вважають коментарем. Будь-який непорожній рядок у ФАЙЛі визначають перехід для однієї групи. Він має містити два поля, відокремлені будь-якою кількістю пробілів:

СТАРА_ГРУПА НОВА_ГРУПА[:НОВИЙ_GID]

СТАРА_ГРУПА — або коректна назва групи, або GID із префіксом +. Якщо не вказано НОВИЙ_GID, НОВА_ГРУПА має також бути або коректною назвою групи, або +GID. В усіх інших випадках, НОВА_ГРУПА і НОВИЙ_GID не повинні бути частиною бази даних груп системи.

У результаті кожен файл вхідних даних із групою власника СТАРА_ГРУПА буде збережено в архіві із групою власника НОВА_ГРУПА і GID НОВИЙ_GID.

--mode=ЗМІНИ

Встановити режим ЗМІНИ для доданих файлів.

--mtime=ДАТА-АБО-ФАЙЛ

Встановити mtime для доданих файлів. Значенням ДАТА-АБО-ФАЙЛ є або датою/часом у майже довільному форматі, або назвою наявного файла. В останньому випадку буде використано mtime відповідного файла.

-m, --touch

Не видобувати час модифікації файлів.

--no-delay-directory-restore

Скасувати дію попередньо встановленого параметра --delay-directory-restore.

--no-same-owner

Стати власником витягнутих файлів (типово для звичайного користувача).

--no-same-permissions

Встановлювати права доступу згідно зі значенням umask (типово для звичайного користувача).

--numeric-owner

Завжди використовувати числа замість назв власника/групи.

--owner=ІМ'Я[:UID]

Примусово призначити НАЗВУ, як вкасника для доданих файлів Якщо UID не вказано, НАЗВА може бути як ім'ям користувача, так і числовим значенням UID. У такому випадку, пропущену частину (UID або ім'я користувача) буде встановлено на основі бази даних поточного вузла.

Якщо використано із --owner-map=ФАЙЛ, стосується лише тих файлів, власника яких немає у списку ФАЙЛ.

--owner-map=ФАЙЛ

Прочитати карту переходу власників з ФАЙЛа Порожні рядки буде проігноровано. Коментарі додають за допомогою символу #. Усе після цього символу і до кінця рядка вважають коментарем. Будь-який непорожній рядок у ФАЙЛі визначають перехід для одного UID. Він має містити два поля, відокремлені будь-якою кількістю пробілів:

СТАРИЙ_КОРИСТУВАЧ НОВИЙ_КОРИСТУВАЧ[:НОВИЙ_UID]

СТАРИЙ_КОРИСТУВАЧ — або коректне ім'я користувача, або UID із префіксом +. Якщо не вказано НОВИЙ_UID, НОВИЙ_КОРИСТУВАЧ має також бути або коректним іменем користувача, або +UID. В усіх інших випадках, НОВИЙ_КОРИСТУВАЧ і НОВИЙ_UID не повинні бути частиною бази даних користувачів системи.

У результаті кожен вхідний файл, власником якого є СТАРИЙ_КОРИСТУВАЧ, буде збережено в архіві із новим власником НОВИЙ_КОРИСТУВАЧ та UID НОВИЙ_UID.

-p, --preserve-permissions, --same-permissions

встановлювати права доступу згідно з даними архіву (типово для супер-користувача)

--same-owner

Встановлювати власників файлів за даними з архіву (типово для супер-користувача).

-s, --preserve-order, --same-order

Упорядкувати назви для видобування за порядком в архіві

--sort=ПОРЯДОК

При створення архіву упорядкувати записи каталогу за вказаним ПОРЯДКОМ, можливі значення: none, name або inode.

Типовим варіантом є --sort=none, тобто «зберігати елементи архіву у тому самому порядку, у якому їх повернуто операційною системою».

Використання --sort=name призведе до упорядковування елементів у створеному архіві у стандартний та відтворюваний спосіб.

Використання варіанта --sort=inode зменшить кількість позиціювань на диску, які слід буде виконати під час створення архіву, а отже, значно пришвидшити архівування. Підтримку цього упорядковування передбачено, лише якщо у базовій системі передбачено надання відповідних даних.

Розширені атрибути файлів

--acls

Увімкнути підтримку ACL POSIX.

--no-acls

Вимкнути підтримку ACL POSIX.

--selinux

Увімкнути підтримку контекстів SELinux.

--no-selinux

Вимкнути підтримку контекстів SELinux.

--xattrs

Увімкнути підтримку розширених атрибутів.

--no-xattrs

Вимкнути підтримку розширених атрибутів.

--xattrs-exclude=ВЗІРЕЦЬ

Вказати взірець виключення для ключів xattr. ВЗІРЕЦЬ є формальним виразом POSIX, наприклад, --xattrs-exclude='^user.', щоб виключити атрибути з простору назв користувача.

--xattrs-include=ВЗІРЕЦЬ

Вказати взірець включення для ключів xattr. ВЗІРЕЦЬ є формальним виразом POSIX.

Вибір та зміна пристрою

-f, --file=АРХІВ

Скористатися файлом архіву або пристроєм АРХІВ. Якщо вказано цей параметр, tar спочатку проаналізує змінну середовища «TAPE». Якщо для нього встановлено значення, це значення буде використано як назву архіву. В усіх інших випадках, tar припускатиме визначені під час збирання програми типові значення. Ознайомитися із типовим значенням можна за допомогою параметра --show-defaults або наприкінці виведених tar --help даних.

Назва архіву, яка містить двокрапку, визначає файл або пристрій на віддаленій машині. Частину до двокрапки буде оброблено як назву машини або IP-адресу, а частина після двокрапки — як назву файла або пристрою. Приклад:

--file=remotehost:/dev/sr0

Перед назвою вузла можна вказати ім'я користувача, розташувавши між ними символ @.

Типово, доступ до віддаленого вузла здійснюватиметься за допомогою програми rsh(1). У сучасних умовах поширенішим є використання ssh(1). Скористатися новим варіантом можна за допомогою такого параметра командного рядка:

--rsh-command=/usr/bin/ssh

У віддаленій системі має бути встановлено програму rmt(8). Якщо шлях до програми не збігається із типовим для tar, ви можете повідомити tar про належний шлях за допомогою параметра --rmt-command.

--force-local

Файл архіву є локальним, навіть якщо його назва містить двокрапку.

-F, --info-script=КОМАНДА, --new-volume-script=КОМАНДА

Запускати КОМАНДУ наприкінці кожної стрічки (неявним чином встановлює -M). До команди можна включати аргументи. Після запуску вона успадкує середовище tar і такі змінні:

-L, --tape-length=N

Змінити стрічку після запису Nx1024 байтів. Якщо після N вказано суфікс назви (див. підрозділ Суфікси розмірів нижче), суфікс визначатиме коефіцієнт множення, який буде використано замість 1024.

Цей параметр автоматично встановлює параметр -M.

-M, --multi-volume

Створення, виведення вмісту та видобування файлів з багатотомного архіву.

--rmt-command=КОМАНДА

Скористатися КОМАНДОЮ замість rmt при доступ до віддалених систем. Див. опис параметра -f вище.

--rsh-command=КОМАНДА

Скористатися КОМАНДОЮ замість rsh при доступ до віддалених систем. Див. опис параметра -f вище.

--volno-file=ФАЙЛ

Якщо цей параметр використано у поєднанні із --multi-volume, tar стежитиме за тим, з яким томом багатотомного архіву програма працює у ФАЙЛі.

Поділ пристрою на блоки

-b, --blocking-factor=БЛОКИ

Встановити розмір запису у БЛОКИx512 байтів.

-B, --read-full-records

При виведенні списку або видобуванні приймати неповні вхідні запис після позначки кінця файла.

-i, --ignore-zeros

Ігнорувати занулені блоки в архіві. Зазвичай, два послідовних 512-байтових блоки, які заповнено нулями, означають кінець файла, і tar припиняє читання, коли отримає такі дані. Якщо використано цей параметр, програма продовжуватиме читання даних. Параметр корисний при читанні архівів, які створено за допомогою параметра -A.

--record-size=ЧИСЛО

Встановити розмір запису. ЧИСЛО є кількістю байтів на запис. Має бути кратним до 512. Можна використовувати із суфіксом розміру. Приклад: --record-size=10K — 10 кілобайтів. Див. підрозділ Суфікси розмірів, щоб ознайомитися зі списком коректних суфіксів.

Вибір формату архіву

-H, --format=ФОРМАТ

Створити архів у вказаному форматі. Коректні формати:

--old-archive, --portability

Те саме, що і --format=v7.

--pax-option=ключове_слово[[:]=значення][,ключове_слово[[:]=значення]]...

Керує ключовими словами pax при створенні архівів PAX (-H pax). Цей параметр є еквівалентним до параметра -o допоміжної програми pax(1).

--posix

Те саме, що і --format=posix.

-V, --label=ТЕКСТ

Створити архів з назвою тому ТЕКСТ. Під час виведення вмісту або видобування, використовувати ТЕКСТ як шаблон пошуку тому.

Параметри стиснення

-a, --auto-compress

Вибирати програму стиснення за суфіксом архіву.

-I, --use-compress-program=КОМАНДА

Фільтрувати дані через КОМАНДУ. Команда має приймати параметр -d для розтискання. Аргумент може містити параметри командного рядка.

-j, --bzip2

Фільтрувати архів через bzip2(1).

-J, --xz

Фільтрувати архів через xz(1).

--lzip

Фільтрувати архів через lzip(1).

--lzma

Фільтрувати архів через lzma(1).

--lzop

Фільтрувати архів через lzop(1).

--no-auto-compress

Не використовувати суфікс для вибору програми стиснення.

-z, --gzip, --gunzip, --ungzip

Фільтрувати архів через gzip(1).

-Z, --compress, --uncompress

Фільтрувати архів через compress(1).

--zstd

Фільтрувати архів через zstd(1).

Вибір локальних файлів

--add-file=ФАЙЛ

Долучити ФАЙЛ до архіву (корисне, якщо його назва починається з -)

--backup[=КЕРУВАННЯ]

Створити резервну копію перед вилученням. Аргумент КЕРУВАННЯ, якщо його вказано, керує правилами створення резервних копій. Коректними значеннями є такі:

-C, --directory=КАТАЛОГ

Змінити каталог на КАТАЛОГ до виконання будь-яких дій. Робота цього параметра залежить від того, де його вказано, тобто він впливає на усі параметри, які за ним вказано.

--exclude=ВЗІРЕЦЬ

Виключити файли, які відповідають ВЗІРЦЮ, взірцю у стилі шаблонів glob(3).

--exclude-backups

Не архівувати резерві файли та файли блокування.

--exclude-caches

Не архівувати файли в каталогах, що містять CACHEDIR.TAG, за винятком самого файла

--exclude-caches-all

Виключити каталоги, які містять файл CACHEDIR.TAG, і сам файл.

--exclude-caches-under

Не архівувати жодні файли в каталогах, що містять CACHEDIR.TAG

--exclude-ignore=ФАЙЛ

Перш ніж створювати дамп каталогу, виконати пошук у ньому ФАЙЛа. Якщо файл буде виявлено, прочитати взірці виключення з цього файла. Взірці стосуються лише самого каталогу.

--exclude-ignore-recursive=ФАЙЛ

Те саме, що і --exclude-ignore, окрім того, що взірці з ФАЙЛа стосуються каталогу і усі його підкаталоги.

--exclude-tag=ФАЙЛ

Не архівувати файли в каталогах, що містять ФАЙЛ, за винятком самого ФАЙЛа

--exclude-tag-all=ФАЙЛ

Не архівувати каталоги, що містять ФАЙЛ.

--exclude-tag-under=ФАЙЛ

Не архівувати жодні файли в каталогах, що містять ФАЙЛ.

--exclude-vcs

Не архівувати каталоги систем керування версіями.

--exclude-vcs-ignores

Виключити файли, які відповідають взірцю, прочитаного зі специфічних файлів ігнорування систем керування версіями. Підтримуваними файлами є такі: .cvsignore, .gitignore, .bzrignore і .hgignore.

-h, --dereference

Переходити за символьними посиланнями; архівувати і створити дампи файли, на які вони вказують.

--hard-dereference

Переходити за жорсткими посиланнями; архівувати і створювати дами для файлів, на які вони вказують

-K, --starting-file=ЕЛЕМЕНТ

Почати з заданого елемента архіву.

--newer-mtime=ДАТА

Працювати з файлами, чиї дані було змінено після настання ДАТИ. Якщо запис ДАТА починається з / або ., запис вважатиметься назвою файла; mtime цього файла буде використано як дату.

--no-null

Вимкнути дію попереднього параметра --null.

--no-recursion

Не заходити автоматично у каталоги.

--no-unquote

Не усувати лапки з назв вхідних файлів або файлів в архіві.

--no-verbatim-files-from

Обробляти усі рядки, які прочитано зі списку файлів так, наче їх вказано у рядку команди. Таким чином, початкові і кінцеві пробіли буде вилучено і, якщо рядок-результат починається з дефіса, його буде оброблено як параметр командного рядка tar.

Це типова поведінка. Параметр --no-verbatim-files-from є способом відновити типову поведінку після використання параметра --verbatim-files-from.

Цей параметр є позиційним: він працює з усіма параметрами --files-from, які вказано у рядку команди після цього параметра, аж до параметра --verbatim-files-from або кінця рядка, що б не трапилося першим.

Неявним чином встановлюється при використанні параметра --no-null.

--null

Наказати при обробці наступних параметрів -T читати завершені нуль-символом назви буквально (вимкнути особливу обробку назв, які починаються з дефіса).

Див. також --verbatim-files-from.

-N, --newer=ДАТА, --after-date=ДАТА

Зберігати, лише якщо є новішими за ДАТУ. Якщо запис ДАТА починається з / або ., запис вважатиметься назвою файла; mtime цього файла буде використано як дату.

--one-file-system

Залишатися у локальної файлової системі під час створення архіву.

-P, --absolute-names

Не вилучати початкові символи похилої риски з назв файлів при створенні архівів.

--recursion

Рекурсивно проходити каталоги (типово).

--suffix=РЯДОК

Перед вилученням перевизначити звичайний суфікс. Типовим суфіксом є ~, якщо не перевизначено змінною середовища SIMPLE_BACKUP_SUFFIX.

-T, --files-from=ФАЙЛ

Отримати назви файлів, які слід видобути або створити, з ФАЙЛа.

Якщо цього спеціально не вказано, ФАЙЛ має містити список назв, які відокремлено LF ASCII (тобто по одній назві на рядок). Прочитані назви буде оброблено у такий самий спосіб, що і аргументи командного рядка. Вони підлягатимуть вилученню лапок і поділу на слова, а будь-який рядок, який починається з -, буде оброблено як параметр командного рядка tar.

Якщо ця поведінка є небажаною, її можна вимкнути за допомогою параметра --verbatim-files-from.

Використання параметра --null вказує tar, що назви у файлі ФАЙЛ відокремлено символом NUL ASCII, замість LF. Корисно, якщо список створено find(1) з предикатом -print0.

--unquote

Усувати лапки з назв файлів або файлів в архіві (типово).

--verbatim-files-from

Вважати кожен рядок, отриманий зі списку файлів, назвою файла, навіть якщо він починається з дефіса. Списки файлів слід вказувати за допомогою параметра --files-from (-T). Типовою є обробка назв, наданих у списках файлів так, наче їх було введено у командному рядку, тобто, будь-які назви, що починаються з дефіса, будуть вважатися параметрами tar. Параметр --verbatim-files-from вимикає цю поведінку.

Цей параметр стосується усіх параметрів --files-from, які буде вказано після нього у рядку команди. Результат його застосування можна скасувати за допомогою параметра --no-verbatim-files-from.

Цей параметр автоматично вмикається, що використано параметр --null.

Див. також --add-file.

-X, --exclude-from=ФАЙЛ

Виключити назви, що відповідають взірцям, вказаним у ФАЙЛі.

Перетворювання назв файлів

--strip-components=ЧИСЛО

Вилучити вказане ЧИСЛО компонентів з початку назв файлів.

--transform=ВИРАЗ, --xform=ВИРАЗ

Скористатися ВИРАЗом заміни sed для перетворення назв файлів.

Параметри встановлення відповідності назв файлів

Ці параметри стосуються як взірців виключення, так і взірців включення.

--anchored

Порівнювати шаблони з назвами файлів, починаючи від початку назви.

--ignore-case

Не враховувати регістр символів.

--no-anchored

Відповідність взірцям після усіх / (типово для виключення)

--no-ignore-case

Відповідність взірцям із врахуванням регістру символів (типово).

--no-wildcards

Порівнювати рядки буквально.

--no-wildcards-match-slash

Шаблони заміни не стосуються /.

--wildcards

Користатися шаблонами (типово для виключення).

--wildcards-match-slash

Шаблони стосуються / (типово для виключення)

Показ інформації

--checkpoint[=N]

Виводити контрольне повідомлення кожні N записів (типово, 10)

--checkpoint-action=ДІЯ

Виконати вказану ДІЮ у кожному контрольному пункті.

--clamp-mtime

Встановлювати час лише для файлів, що є новішими за файл, вказаний з --mtime.

--full-time

Виводити час модифікації файлів у повній роздільній здатності.

--index-file=ФАЙЛ

Надіслати докладне виведення до ФАЙЛаю

-l, --check-links

Виводити повідомлення, якщо до архіву було додано не всі посилання.

--no-quote-chars=РЯДОК

Вимкнути взяття у лапки для символів з РЯДКА.

--quote-chars=РЯДОК

брати у лапки також вказані РЯДКОМ символи

--quoting-style=СТИЛЬ

Встановити стиль взяття у лапки для назв файлів та елементів. Коректними значеннями для аргументу СТИЛЬ є literal, shell, shell-always, c, c-maybe, escape, locale, clocale.

-R, --block-number

Виводити номер блоку у архіві із кожним повідомленням.

--show-omitted-dirs

Під час виведення вмісту або видобування файлів друкувати назви каталогів, що не відповідають критеріям пошуку.

--show-transformed-names, --show-stored-names

Вивести назви файлів або архіву після перетворення з використанням параметрів --strip і --transform.

--totals[=СИГНАЛ]

друкувати статистику після завершення роботи; якщо вказаний аргумент СИГНАЛ — вивести статистику з отримання цього сигналу; дозволеними сигналами є SIGHUP, SIGQUIT, SIGINT, SIGUSR1 і SIGUSR2, а також ці назви без префікса SIG.

--utc

Виводити час модифікації файлів у UTC.

-v, --verbose

Вивести докладний список оброблених файлів. Кожен екземпляр цього параметра у командному рядку збільшує рівень докладності на одиницю. Максимальним рівнем докладності є 3. Докладне обговорення того, як різні рівні докладності впливають на виведені tar дані, можна знайти у Підручнику з GNU Tar, підрозділ 2.5.1 «Параметр --verbose».

--warning=КЛЮЧОВЕ_СЛОВО

Увімкнути або вимкнути повідомлення-попередження, вказані за допомогою аргументу КЛЮЧОВЕ_СЛОВО. Повідомлення буде придушено, якщо КЛЮЧОВЕ_СЛОВО матиме префікс no-, і увімкнено, якщо цього префікса не буде.

Якщо вказано декілька --warning, масив повідомлень складатиметься з усіх вказаних варіантів.

Ключові слова, які керують загальними діями tar:

-w, --interactive, --confirmation

Запитувати підтвердження кожної дії.

Параметри сумісності

-o

Під час створення архіву, те ж саме, що і --old-archive. Під час видобування, те ж саме, що --no-same-owner.

Суфікси розмірів

Суфікс	Одиниці	Еквівалент у байтах
b	Блоки	РОЗМІР x 512
B	Кілобайти	РОЗМІР x 1024
c	Байти	РОЗМІР
G	Гігабайти	РОЗМІР x 1024^3
K	Кілобайти	РОЗМІР x 1024
k	Кілобайти	РОЗМІР x 1024
M	Мегабайти	РОЗМІР x 1024^2
P	Петабайти	РОЗМІР x 1024^5
T	Терабайти	РОЗМІР x 1024^4
w	Слова	РОЗМІР x 2